Анастасія Волько,
старший юрист, адвокат ЮК «Profecto»
Мабуть, кожному підряднику відома така ситуація, коли замовник наполягає на підписанні графіка робіт або поставки, а потім за кожен день порушення строків, визначених у графіку, стягує з підрядника чималу пеню, а інколи пеня навіть досягає суми договору. Здавалося б, це право замовника — встановлювати графік і розмір пені, та не забуваємо також про свободу договору, адже ніхто не змушує підрядника погоджуватись на такі умови, але є багато юридичних нюансів, які дозволяють все ж таки цю свободу обмежити.
Для прикладу візьмемо змішаний договір виконання монтажних робіт та поставки обладнання. Зазвичай, сторони перед монтуванням будь-якого обладнання погоджують технічне завдання та робочий проект.
Без технічного завдання неможливо в подальшому досягти бажаного результату для замовника. Технічне завдання розробляється підрядником за погодженням замовника і може займати досить тривалий період часу, залежно від складності монтування (будування) обладнання. Досить часто буває, що під час погодження технічного завдання підрядник проводить експерименти на обладнанні, тим самим перевіряючи, чи підходить це обладнання для проекту, чи є воно ефективним, чи потребує доопрацювання. І лише після остаточного погодження замовника таке технічне завдання є узгодженим і може стати основою для робочого проекту. Але це займає багато часу і головним чином саме з вини замовника технічне завдання не погоджується вчасно. У результаті кожен наступний етап зміщується за графіком. А якщо ще й поставлене обладнання замовнику не підійшло або у замовника змінились плани, у зв’язку з чим змінюється специфікація на товар та/або ціна такого товару та підписується додаткова угода до договору?!
ЯК ЦЯ СИТУАЦІЯ СПРИЙМАЛАСЬ СУДАМИ РАНІШЕ
Проаналізувавши судову практику, можна дійти висновків, що суди не надавали належної правової оцінки додатковій угоді і стягували пеню навіть за період до укладення додаткової угоди або до остаточного погодження істотних умов договору.
Така позиція спостерігається в постанові Вищого господарського суду України1 від 20.04.17 р. по справі № 904/1792/16 та від 04.04.17 р. по справі № 5011-53/17644-2012. Ці позиції хоч і висвітлювались у «свіжих» рішеннях, проте були сформовані у судовій практиці ще у 2008 році і з того часу залишалися незмінними (постанова ВГСУ від 24.07.08 р. по справі № 25/93-08 та від 27.06.12 р. по справі № 16/533).
Хоча додаткова угода до договору є його невід’ємною частиною, але не всі звертають увагу, що додаткова угода змінює істотні умови договору, а це в подальшому позбавляє замовника можливості нараховувати пеню на строк до укладення додаткової угоди.
ЯК ВДАЛОСЬ ЗМІНИТИ ПІДХІД ЗА СУЧАСНИХ УМОВ
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України2 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, у справі № 910/9040/17 позиція Господарського суду міста Києва щодо укладення між сторонами додаткової угоди від 22.06.16 р. після закінчення терміну виконання 1 — 3 етапів графіка робіт не свідчить про встановлення нових прав і обов’язків сторін, а тому початком виконання першого етапу потрібно вважати 28.01.16 р. — така позиція виявилась помилковою.
Уклавши додаткову угоду, сторони дійшли згоди про внесення змін до договору, виклавши у новій редакції його умови щодо, зокрема, ціни та специфікації товару.
Матеріальний об’єкт у договорі поставки має бути точно визначений (найменування товару, марка, сорт, номенклатура, асортимент товару, який повинна надати одна сторона іншій). У разі укладення договору про виконання робіт або надання послуг має бути визначений результат цих робіт або послуг. Якщо товар (роботи, послуги) потребують детальнішої характеристики, такі відомості відображаються у специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.
Ціна договору (тариф) згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України3 є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання. Зазвичай ціна визначається у специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до ч. 1 — 3, 5, 6 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Узгодження технічного завдання та проектної документації є істотними умовами підрядних договорів. Такого висновку дійшов ВГСУ в постанові від 25.04.12 р. по справі № 2/66пд, в якому зазначає, що в силу ч. ч. 1, 2 ст. 877 ЦК підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію. Таким чином, з огляду на положення наведених норм матеріального права, погодження сторонами проектно-кошторисної документації є істотною умовою договору будівельного підряду.
Проте по справі № 910/9040/17 технічне завдання було змінено сторонами вже після 28.01.16 р.
Додатковою угодою № 2 від 22.06.16 р. до договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт від 10.11.15 р. було значно збільшено ціну договору.
Разом із додатковою угодою № 2 сторонами було підписано Графік виконання робіт (додаток 7 до договору), специфікацію обладнання № 1 (додаток 5), специфікацію програмного забезпечення № 2 (додаток 6), кошторис (додаток 8).
Додатком 7 до договору сторони узгодили графік виконання робіт, відповідно до якого 1 етап — розробка проектної документації — 20 робочих днів, з дати погодження технічного завдання 28.01.16 р.
Таким чином, після підписання додаткової угоди № 2 від 22.06.16 р. змінилися істотні умови договору: ціна та асортимент (обсяг) товару. Зокрема, асортимент товару, який підлягав поставці за попередньою специфікацією (додаток 1 до договору, який втратив чинність), було змінено на специфікацію № 1 (додаток 5 до договору, діючий). У результаті збільшення обсягу товару суттєво змінилась і ціна обладнання.
Суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначає, що підрядник порушив терміни, визначені в графіку виконання робіт, не врахувавши при цьому, що терміни виконання робіт змінюються, якщо змінились істотні умови договору, навіть з урахуванням того, що дата першого етапу графіка робіт зазначена 28.01.16 р.
Підрядника не змушували підписувати графік виконання робіт, в якому дата відліку виконання першого етапу — 28.01.16 р., проте цивільне законодавство передбачає ще принцип розумності. Тобто фізично є неможливим попередньо виконати роботи, поставити обладнання, якщо сторонами було суттєво змінено умови договору, зокрема змінено технічне завдання і асортимент поставленого обладнання. Відповідач звернув увагу суду, що фактично не можливо вважати датою погодження технічного завдання 28.01.16 р., оскільки технічне завдання було погоджене разом з проектною документацією саме 15.06.16 р., перед підписанням додаткової угоди, тобто вже після того, як сторони домовилися суттєво змінити технологічний підхід конструкції з подачі продукції на переробку.
З дати передоплати 25.12.15 р. до 15.06.16 р. сторонами обговорювалися технічні моменти способу установки лінії з виробництва та ефективність роботи цієї лінії, проводилися експерименти з різним устаткуванням для подання сумішей. Враховуючи зазначене, проектні та монтажні роботи проводились підрядником дійсно із затримкою, але саме через тривале погодження проектної документації з замовником, що залишилось судом поза увагою. Цей факт не заперечувався замовником під час судового розгляду, тобто до затвердження проектної документації та підписання додаткової угоди істотні умови договору залишались не погодженими.
Київський апеляційний господарський суд по цій справі скасував рішення Господарського суду міста Києва та відмовив замовнику у стягненні неустойки у розмірі 2 538 001,19 грн.
НОВА ПРАКТИКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
У Верховному Суді 06.03.18 р. по справі № 910/9040/17 вдалось також відстояти позицію підрядника, залишити в силі постанову апеляційного суду. Так, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Верховний Суд відзначив, що суди не врахували, що наслідки укладення договору можуть застосовуватись для сторін лише після досягнення сторонами істотних умов договору, а в цьому випадку істотними умовами договору поставки є асортимент товару та ціна, а договору виконання робіт — проектна документація.
Договором не передбачений поетапний розрахунок неустойки. Таким чином, з урахуванням вищеви-кладеного, був зроблений висновок, що суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків про стягнення з підрядника лише 15 % річних. Таким чином, підстави для стягнення неустойки за несвоєчасне виконання кожного етапу робіт Верховним Судом були визнані відсутніми.
Отже, при стягненні значної суми пені за змішаними договорами зверніть увагу, коли була остання зміна ціни або асортименту товару, адже до погодження істотних умов договору не можна застосовувати наслідки невиконання/неналежного виконання договору.
Вісник Національної асоціація адвокатів України №6 (44) червень 2018 року
http://unba.org.ua/activity/category/42-visnyky.html
