НЕДОШОВЕНКО АНДРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
ДИСЕРТАЦІЯ: «УКЛАДАННЯ, ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ»
Висновки (вибране):
1. Аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що ліцензуванню (сертифікації) підлягає саме можливість здійснення окремих видів господарської діяльності, а не право осіб на укладання договорів. Відсутність у підрядника ліцензії чи сертифікату на момент укладання договору будівельного підряду не може бути однозначною підставою для визнання договору недійсним, оскільки підрядник може отримати необхідну ліцензію (сертифікат) до початку виконання будівельних робіт або залучити до безпосереднього виконання робіт третіх осіб, які мають відповідну ліцензію або сертифікат.
2. З огляду на юридичну сутність та сферу застосування титулу будови (об’єкта) та необхідність уникнення необґрунтованих вимог щодо обов’язкового складення та затвердження титулів будов (об’єктів) сторонами зобов’язань, які здійснюють будівництво без залучення публічних коштів, пропонуємо виключити титул об’єкта з п. 83 Загальних умов, у якому закріплено перелік обов’язкових документів, на підставі яких складається план фінансування будівництва.
3. Проведення переговорів та складання договору у вигляді єдиного документа є найбільш оптимальним способом укладання договору будівельного підряду.
4. Незважаючи на формулювання норми ч. 1 ст. 639 ЦК, суб’єктам правозастосування (правореалізації) необхідно враховувати, що вимоги стосовно форми договору можуть бути передбачені підзаконними нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей правового регулювання порядку укладання окремих видів договорів не лише законом, але й іншими актами цивільного законодавства.
5. Більш усталеним у судовій практиці та належним способом захисту є спонукання до укладання договору будівельного підряду. На відміну від визнання договору укладеним, що може бути сприйняте як вимога про встановлення юридичного факту (факту укладання договору) чи визнання прав сторони зобов’язання з виконання будівельних робіт (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК), зміст вимоги про спонукання до укладання договору є однозначним і виключає можливість різного тлумачення вказаної вимоги.
6. Пропонуємо виключити з переліку істотних умов договору підряду з капітального будівництва такі умови як відповідальність сторін за порушення умов договору підряду, порядок врегулювання спорів, порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання, оскільки у цивільному та господарському законодавстві України вказані питання врегульовані у достатній мірі. Судова практика свідчить, що відсутність вказаних умов у договорі будівельного підряду не зумовлює неможливість притягнення винної у вчиненні договірного правопорушення сторони до відповідальності, вирішення договірного спору чи внесення змін до договору.
7. Істотне порушення договору будівельного підряду однією з сторін договору та домовленість сторін про зміну умов вказаного договору не є юридичним складом, оскільки настання юридичного наслідку (зміна договору) не залежить від накопичення цих обставин у певній послідовності.
8. Відсутність нормативного чи договірного закріплення умов зміни договору будівельного підряду, їх невичерпний перелік або суперечливе формулювання може призвести до виникнення спорів між сторонами стосовно припустимості та правомірності перегляду умов договору.
9. Враховуючи недосконалість положень Загальних умов в частині внесення змін до договору підряду з капітального будівництва на підставі рішення замовника про уповільнення темпів виконання робіт (будівництва об’єкта), їх зупинення або прискорення, у договорі будівельного підряду варто передбачити необхідність погодження з підрядником питань, пов’язаних з уповільненням, прискоренням чи зупиненням виконання робіт та зміною договору або передбачити виключне коло обставин, настання яких надає можливість замовнику самостійно прийняти відповідне рішення.
10. У нормах ЦК та Загальних умов відсутня заборона перегляду усіх або окремих умов договору будівельного підряду за домовленістю сторін у процесі виконання робіт.
11. Невиконання однією з сторін обов’язку з створення передумов, необхідних для виконання договору будівельного підряду і, як наслідок, прийняття уповноваженими органами державної влади приписів чи розпоряджень, які перешкоджають виконанню договору будівельного підряду та впливають на співвідношення майнових інтересів сторін виключає можливість зміни договору за рішенням суду відповідно до ст. 652 ЦК.
12. Враховуючи наявність як загальних, так й спеціальних норм, в яких визначено причини, умови, порядок та юридичні наслідки розірвання договору будівельного підряду, у змісті повідомлення про відмову від договору будівельного підряду або у тексті претензії, позовної вимоги чи пропозиції розірвати відповідний договір доцільно вказувати конкретну норму ЦК чи Загальних умов як правової основи вчинення дій, направлених на припинення договірних зобов’язань сторін. У такому разі факт відмови від договору будівельного підряду, його розірвання, а також наслідки припинення зобов’язання з виконання будівельних робіт не викликатимуть сумнівів.
13. Залишення підрядником попередньої оплати при необґрунтованій та немотивованій відмові замовника від прийняття результату будівельних робіт слід вважати правомірним, оскільки за наведених обставин роботи вважаються прийнятими та такими, що підлягають оплаті, а тому сплачені замовником до завершення виконання робіт кошти відповідають своєму функціональному призначенню як попередньої оплати. У такому разі вимога замовника про розірвання договору будівельного підряду, а також повернення коштів є безпідставною, оскільки зобов’язання сторін є погашеними.
14. Незважаючи на численні випадки фіксації у змісті договорів будівельного підряду можливості розірвання договору в односторонньому порядку без зазначення права на відмову від договору чи зобов’язання, детальний аналіз більшості норм ЦК свідчить про те, що розірвання договору будівельного підряду здійснюється за згодою сторін або рішенням суду. Водночас повне або часткове припинення договірного зобов’язання з виконання будівельних робіт в односторонньому порядку здійснюється саме через реалізацію права на відмову від договору будівельного підряду.
15. За наявності факту невиконання підрядником зустрічного зобов’язання, останній не має правомірної підстави залишити суму попередньої оплати. Абсолютизація та широке тлумачення положення ч. 4 ст. 653 ЦК може призвести до безпідставного збагачення та порушення еквівалентності зобов’язань сторін, адже сплативши аванс замовник може не отримати зустрічного задоволення у разі невиконання підрядником оплачених робіт. Вказане суперечить домовленості сторін та суті договірного зобов’язання з виконання будівельних робіт, що відображена у ч. 1 ст. 875 ЦК.
16. Незважаючи на закріплення у ч. 3 ст. 849 ЦК права замовника на відмову від договору, основною метою вказаної норми є закріплення мір оперативного впливу, що спрямовані на відновлення прав замовника та захист його інтересів без припинення договірних зобов’язань сторін. Саме з цієї причини в аналізованій нормі передбачено можливість замовника відмовитися від договору лише у разі невиконання підрядником вимоги щодо усунення недоліків незалежно від їх істотності, а також можливість доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника замість відмови від договору.
17. Необхідно розмежовувати відмову від договору будівельного підряду та відмову замовника від прийняття будівельних робіт (об’єкта будівництва). Відмову від прийняття будівельних робіт (об’єкта будівництва) слід розглядати як міру оперативного впливу, яка не призводить до припинення договору будівельного підряду та зобов’язань сторін. Проблему відсутності єдності у розумінні юридичних наслідків відмови замовника від прийняття робіт можна вирішити шляхом уніфікації та узгодження термінів, що застосовуються у ЦК та Загальних умовах стосовно підстав припинення чи зміни договору будівельного підряду.
18. Надання підряднику права відмовитися від договору будівельного підряду замість відповідного обов’язку при наявності обставин, описаних в ч. 2 ст. 848 ЦК та абз. 8 п. 30 Загальних умов створює передумови порушення ним публічних інтересів та прав інших осіб, що виходить за межі правомірної поведінки суб’єктів договірних правовідносин. Більш обґрунтованим є нормативне закріплення обов’язку підрядника відмовитися від договору будівельного підряду, якщо використання матеріальних ресурсів, забезпечення якими здійснює замовник, або додержання його вказівок загрожує життю та здоров’ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки та інших встановлених законодавством вимог.
Повний текст роботи:
#дисертаціїюридичні #профекто #profecto #адвокат #адвокаткиїв #договірбудівельногопідряду #порядоктаспособиукладаннядоговорубудівельногопідряду #істотніумовидоговорубудівельногопідряду #підставитаумовизмінидоговорубудівельногопідряду #розірваннядоговорубудівельногопідряду
