ЛУТЧИН ВОЛОДИМИР ІГОРОВИЧ
ДИСЕРТАЦІЯ: «КЛАСИФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ ТА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА: ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА»
Висновки (вибране):
Підбиваючи підсумки дисертації, варто зазначити, що проведений порівняльний аналіз класифікації кримінальних правопорушень за кримінальним правом України та Республіки Польща виявився актуальним, оскільки дав змогу дослідити класифікацію кримінальних припорошень із двох різних доктринальних і законодавчих позицій.
1. Під час виконання поставлених завдань і цілей дисертаційної роботи встановлено, що поняттю «класифікації кримінальних правопорушень» практично не приділено уваги в кримінальній доктрині Республіки Польща. Що стосується України, то це поняття є малодослідженим, оскільки інститут кримінальних правопорушень є новим, тому нами запропоновано й обґрунтовано наступне визначення: Класифікація кримінальних правопорушень – це об’єктивний, чіткий розподіл за певним критерієм кримінальних правопорушень на взаємовиключні групи, які відповідають цілям класифікації, мають вичерпний характер і відображають закономірності розвитку інституту кримінальних правопорушень.
2. Завдяки аналізу законодавчих і доктринальних позицій вдалося встановити, що об’єктом класифікації кримінальних правопорушень за кримінальним правом Республіки Польща виступає протиправне, винне (умисне або необережне), суспільно шкідливе більшою мірою, ніж малозначне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. Що стосується кримінального права України, то поняття об’єкта класифікації розкривається у ч. 1 ст. 11 КК України, у якій йдеться про передбачене КК України суспільно небезпечне, винне діяння (дію або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.
3. Запропоновано виділяти два типи класифікації кримінальних правопорушень – законодавчу й доктринальну. Законодавча класифікація проводиться залежно від тяжкості кримінального правопорушення, яка визначається за допомогою законодавчого відображення ступеня суспільної небезпеки (шкідливості – за польським кримінальним правом) діяння. Законодавча класифікація передбачена арт. 7 § 1 КК Республіки Польща, де закріплено, що кримінальні правопорушення (przestępstwa) поділяються на злочини (zbrodnie) та кримінальні проступки (występek). Що стосується українського законодавства, то в ст. 12 КК України передбачається поділ кримінальних правопорушень на злочини і кримінальні проступки. Окрім цього, у ч. 3 ст. 12 КК України нової редакції закріплений поділ злочинів на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Доктринальною є класифікація кримінальних правопорушень залежно від ознак та елементів складу кримінального правопорушення, тобто за ознаками об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, а також за іншими критеріями, за якими можна провести класифікацію кримінальних правопорушень. Така класифікація нерозривно пов’язана з законодавчою класифікацією і виступає додатковою щодо першої, яка є основною. Вони дають змогу уточнити юридичний і соціальний зміст відповідних кримінально протиправних діянь, поглибити наше уявлення про їхній взаємозв’язок.
4. Проведена порівняльна класифікація кримінальних правопорушень за ознаками й елементами складу кримінального правопорушення за кримінальним правом України та Республіки Польща дала змогу встановити спільні і відмінні доктринальні й законодавчі підходи щодо розуміння певних кримінально-правових явищ. Також можна підсумувати, що така класифікація носить як теоретичний, так і практичний характер, оскільки має значення для кваліфікації кримінально протиправних діянь; відмежування одного кримінального правопорушення від іншого, а також інших правопорушень (адміністративних, фінансових тощо); систематизації кримінальних правопорушень і побудови кримінального закону; впливає на інші галузі права. Як приклад можна навести класифікацію кримінальних правопорушень у кримінальному праві Республіки Польща за критерієм шкоди чи небезпеки, яка спричиняється об’єкту кримінально-правової охорони, яка безпосередньо впливає на предмет доказування й має не аби яке значення для кримінально-процесуального права Республіки Польща, оскільки шкода чи безпосередня небезпека, спричинена об’єкту посягання, має бути доказово підтверджена; що ж стосується абстрактної небезпеки, то вона не потребує доведення в суді.
5. Встановлено, що формальний критерій поділу кримінальних правопорушень у кримінальному праві Республіки Польща обумовлюється певними елементами, такими, як юридичний наслідок і умова, які передбачені кримінальним законом. Що стосується юридичного наслідку, то у цьому випадку ідеться про вид і розмір покарання, передбачені санкцією відповідної кримінально-правової норми. Під законодавчою умовою розуміється форма вини, оскільки відповідно до арт. 8 КК Республіки Польща злочин може бути вчинений лише умисно, а кримінальний проступок – як умисно, так і необережно. В українському кримінальному праві формальний критерій поділу кримінального правопорушення складається лише з юридичного наслідку, тобто вид і розмір покарання передбачений санкцією відповідної кримінально-правової норми і використовується як при класифікації кримінальних правопорушень на кримінальні проступки і злочини, так і під час класифікації злочинів на нетяжкі, тяжкі й особливо тяжкі. Однак, на нашу думку, запропонована законодавцем нова редакція ст. 12 КК України, яка передбачає класифікацію кримінальних правопорушень, викладена доволі складно й не враховує форми вини, що також є помилкою, оскільки КК України містить низку складів кримінальних правопорушень, які можуть бути вчинені як умисно, так і необережно, а також зі змішаною формою вини, тому нами пропонується нова редакція цієї статті:
Стаття 12. Класифікація кримінальних правопорушень
1. Залежно від тяжкості, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки, нетяжкі злочини, тяжкі злочини та особливо тяжкі злочини.
2. Кримінальним проступком є визначене цим Кодексом умисне діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі, і необережне діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 2 років.
4. Нетяжким злочином є визначене цим Кодексом умисне або необережне діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 5 років.
5. Тяжким злочином є визначене цим Кодексом умисне діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 10 років, і необережне діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу понад 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 15 років.
6. Особливо тяжким злочином є визначене цим Кодексом умисне діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
7. Тяжкість кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у вигляді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого за відповідне кримінальне правопорушення.
Актуальність запропонованої статті обґрунтована в підрозділах 3.1 і 3.2, оскільки запропонована стаття враховує особливості кримінальних правопорушень, які можуть бути вчинені як з умисною, так і з необережною формою вини, а також зі змішаною формою вини. Згідно із запропонованою статтею, лише умисні кримінально протиправні діяння можуть бути віднесені до особливо тяжких злочинів, а також передбачена гуманізація кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, які вчиняються з необережною формою вини.
6. Досліджуючи матеріальний критерій класифікації кримінальних правопорушень на кримінальні проступки і злочини, встановлено за кримінальним правом України та Республіки Польща, що таким критерієм виступає тяжкість кримінально протиправного діяння. У кримінальному праві України тяжкість кримінального правопорушення визначається за допомогою ступеня суспільної небезпеки діяння; що ж стосується кримінального права Республіки Польща, то тяжкість кримінального правопорушення визначається за допомогою ступеня суспільної шкідливості діяння. Завдяки порівняльному аналізу доктринальних позицій запропоновано наступні визначення:
Ступінь суспільної небезпеки діяння – це його іманентна (внутрішня) ознака, яка формально вбирає в себе всі ознаки конкретного виду забороненого діяння, окреслює інтенсивність, з якою завдається негативний вплив на певний об’єкт, який поставлений під кримінально-правову охорону.
Тяжкість кримінального правопорушення – це якісний критерій, який відображає суспільну небезпеку певного виду кримінального правопорушення і визначається через законодавче відображення ступеня суспільної небезпеки конкретного виду кримінально протиправного діяння.
Запропоновані поняття обґрунтовані завдяки використанню в кримінальному праві філософських положень про взаємний перехід кількісних і якісних змін. Це означає, що за досягнення необхідної межі кількісного критерію можливий перехід до нової якості. Конкретні приклади того, коли при достатньому ступені суспільної небезпеки кримінально протиправного діяння можна отримати нову категорію його тяжкості (перехід із групи кримінальних проступків до групи злочинів), розглянуті в підрозділі 3.1.
7. Встановлено, що класифікація кримінальних правопорушень впливає не лише на інститути кримінального права й має міжгалузеве значення як в Україні, так і в Республіці Польща. Значення класифікації докладно досліджено у підрозділі 3.3, а також узагальнено в додатку її вплив на кримінально-правові інститути.
#дисертаціїюридичні #профекто #profecto #адвокат #адвокаткиїв #кримінальнеправопорушення #злочин #кримінальнийпроступок #класифікація #законодавчакласифікація #доктринальнакласифікація #формальнийкритерій #матеріальнийкритерій #об’єкткримінальногоправопорушення #об’єктивнасторонакримінальногоправопорушення #суб’єкткримінальногоправопорушення #суб’єктивнасторонакримінальногоправопорушення #criminaloffense #crime #misdemeanor #classification #legislativeclassification #legislativeclassification #formalcriterion #substantivecriterion #criminaloffenseobject #objectivesideofcriminaloffense #subjectofcriminaloffense #subjectivesideofcriminaloffense
Повний текст роботи:
https://www1.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/nauka/dorobok_zdobuvachiv/lutchyn_d.pdf
