АНДРУЩЕНКО ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ
ДИСЕРТАЦІЯ: «КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ У ПРАВОСУДДІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Висновки (вибране):
Актуальність сформульованої теми повністю підтвердилась у ході проведеного наукового дослідження. Вдалось виявити і дослідити нові філософсько-правові аспекти конфлікту інтересів. У ході роботи враховано положення чинного законодавства України, міжнародні нормативно-правові акти та правові стандарти, що так чи інакше стосуються теми дослідження, проведено порівняння правових механізмів вирішення проблеми конфлікту інтересів різних країн, піддано всесторонньому аналізу теоретичний та практичний матеріал, що стосується сфери досліджуваної проблематики. Це сприяло обґрунтуванню та вирішенню завдань, які мають важливе наукове і прикладне значення. У результаті автором сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, що полягають у такому:
1. Аналіз наукової літератури, присвяченої феномену конфлікту інтересів у правосудді, засвідчив, що в межах вітчизняного правознавства сьогодні немає праць, у яких би з філософсько-правових позицій досліджувалося вказане явище. У межах світової та вітчизняної філософсько- правової думки представлені розробки вказаної проблематики лише дотично. Тому дослідження конфлікту інтересів у правосудді потребує міждисциплінарного підходу, який має бути синтезом знань з різних напрямів науки (філософії, філософії права, юриспруденції, культурології, історії держави і права, конфліктології). Такий міждисциплінарний підхід має сприяти процесам прогнозування та врахування ризиків виникнення конфлікту інтересів у правосудді, а також розробці алгоритмів подолання таких конфліктів у сучасних умовах. На вітчизняних наукових теренах ХХ–ХХІ століть спостерігається нерівномірний розвиток наукових розробок конфлікту інтересів у правосудді. Пожвавлення філософсько-правового інтересу до
означеної проблеми сьогодні значною мірою обумовлене ідеологічними, культурними та соціальними чинниками.
2. Конфлікт інтересів у правосудді є складною й багатогранною проблемою, яка потребує міждисциплінарного підходу та використання здобутків низки суспільствознавчих та гуманітарних наук – філософії, філософії права, теорії права, галузевих юридичних наук, психології, етики, культурології, лінгвістики та ін., а також використання авторського методологічного інструментарію в межах «динамічного праворозуміння». Використання діалектичного, синергетичного, герменевтичного, соціокультурного, антропологічного та системного методологічних підходів зумовлено інтегративністю та міждисциплінарністю предмета дослідження, а також необхідністю пояснення його зіставлення з суміжними та однопорядковими явищами тощо. Завдяки застосуванню сукупності філософських, загальнонаукових і спеціально-юридичних методів можливе з’ясування основних концепцій конфлікту інтересів у правосудді. Визначено особливості та можливості застосування методологічних принципів об’єктивності, всебічності й повноти та правового поліцентризму для дослідження конфлікту інтересів у правосудді, що підтвердило виняткову евристичну їх значущість, а також підтвердило зв’язок між теоретичними та практичними аспектами проблеми, яка досліджувалася.
Сьогодні у філософсько-правовій та гуманітарній літературі ще немає чіткого визначення поняття «конфлікт інтересів у правосудді». Змістовне наповнення цього поняття значною мірою залежить від його засновків, які визнаються за основу. Найбільш прийнятним на сьогодні є варіант визначення змісту цього поняття через зміст його понять-складових – «інтерес» та «правосуддя». Під конфліктом інтересів слід розуміти наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути або вплинуло на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Виявлення механізмів запобігання конфлікту інтересів у правосудді є актуальним міждисциплінарним питанням, а конфлікт інтересів – однією з найбільш гострих проблем судового управління, невирішеність якої дискредитує правосуддя як ефективний засіб захисту прав, негативно впливає на ефективність та результативність діяльності суддів, стає потенційним джерелом корупційних дій. Категорії «конфлікт інтересів» притаманна множинність сфер існування та багатозначність розуміння, які виявляються і під час її дослідженні у контексті правосуддя або ж взагалі у площині діяльності судової влади. В процесі дослідження конфлікту інтересів у правосудді використовується підхід до розуміння категорії «конфлікт» як способу завершення протистояння. При визначенні конфлікту необхідно враховувати той факт, що людина має свідомість і волю, що дозволяють робити усвідомлені вчинки, отже, за конфлікту протиріччя усвідомлені, але існують і об’єктивні умови, що не залежать від свідомості учасників конфлікту, такі, що визначають їх інтереси. Для окремої людини, суспільних чи державних інститутів інтерес як соціально-психологічна категорія є усвідомленою причиною для будь-якої діяльності. Значна частина соціально значимих інтересів потрапляє у сферу правового регулювання, породжуючи новий вид – законні інтереси. Соціальна обумовленість інтересів передбачає можливість їх поділу на приватні – інтереси конкретної фізичної чи юридичної особи, та публічні – загальносоціальні інтереси, що відображають у концентрованому вигляді увесь спектр інтересів у суспільстві. Держава повинна бути виразником публічних інтересів, визнаючи їх та забезпечуючи правом. Категорія «інтерес» тісно переплітається з іншою– «потреба».
Потреби у свідомості людини перетворюються в інтерес або мотив, що спонукує людину до визначеної цільової дії. Тобто потреби є першоосновою, а інтерес є її опредметненим виразом. Виникнення конфлікту інтересів у правосудді дуже часто пов’язується з етичними аспектами, коли прагнення задоволення власних інтересів і отримання матеріальних благ виступає на перший план, витісняючи добросовісне виконання обов’язків і підпорядкування інтересам держави та суспільства.
3. Враховуючи також неоднозначність поняття «правосуддя», дослідження його змістовного наповнення здійснюється через систему методологічних інструментів і засобів, завдяки застосуванню яких можна визначити специфічні ознаки й риси концепту «правосуддя» порівняно з концептами «суд», «судова влада», «судочинство», «законочинство». Усі вказані концепти позначають схожі, але нетотожні явища правової дійсності.
4. Правосуддя є сферою духовної діяльності людей, в основі якої лежить ідеальне прагнення соціуму до вдосконалення суспільних відносин. В уявлення про правосуддя втілюються ідеали справедливості, доцільності, точності та прозорості. Тому правосуддя є сформованою потребою обґрунтування права кожного на справедливість через діяльність державної інституції – суду, а не інструментом для реалізації політичних проєктів.
На сьогодні, в межах патерналістично-юридичного контексту усталеним є розуміння правосуддя як одного з видів державної діяльності, основною функцією якої є забезпечення та відновлення справедливості для тих, чиї права порушені. Законність і моральність як риси правосуддя розглядаються в нерозривній єдності.
Філософсько-правові дослідження правосуддя в Україні мають практичний характер, оскільки акцентують свою увагу здебільшого на практичному аналізі права, надміру не зосереджуючись над його статичними сенсами. Більшість вчених виділяють конфлікт інтересів серед основних корупційних ризиків в органах судової влади України. Вони виокремлюють саме незавершеність нормативного закріплення процедури врегулювання конфлікту інтересів під час виконання суддями професійних обов’язків, недосконалість формування системи спеціальної підготовки суддів, неефективність процедури їх добору і призначення, законодавчу невизнаність етичних стандартів поведінки суддів, які підвищують ймовірність переростання конфлікту інтересів в корупційні діяння. Різні варіанти розуміння конфлікту інтересів у правосудді, наведені вітчизняними та зарубіжними вченими, відповідають концепції філософсько-правової антропології, яка підтверджує думку, що соціальна суперечливість і конфліктність складає онтологічне підґрунтя зародження, розвитку та існування права.
5. Конфлікт інтересів у правосудді як соціальне явище є наслідком диференціації соціальних практик та видів соціальнозначимої діяльності людини, а також процесів професіоналізації та спеціалізації окремих видів діяльності. Одним із способів запобігання, попередження та подолання негативних наслідків конфлікту інтересів у правосудді є розробка та прийняття норм чинного права. Такий позитивістський підхід до вирішення проблем конфлікту інтересів у правосудді притаманний сучасним державам, про що свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід.
Складність нормативного врегулювання конфлікту інтересів у правосудді обумовлена низкою факторів:
по-перше, поняття «конфлікт інтересів» сьогодні не має точного диференціювання в жодному нормативному акті;
по-друге, вказане поняття використовується ситуаційно та відповідно до конкретного контексту через зіставлення з текстом окремо взятого закону;
по-третє, зміст конфлікту інтересів у правосудді не є однозначним для всіх подібних ситуацій, цей зміст розкривається через конкретну ситуацію та аналіз причин (менталітет, культура країни, моральна культура учасника конфлікту, родинні зв’язки, рівень правосвідомості тощо).
Нечіткість формулювань у нормативно-правових документах, а також відсутність чітких критеріїв оцінки конфлікту інтересів уповільнюють врегулювання конфлікту інтересів у правосудді. В Україні законодавчо передбачений широкий спектр санкцій, який відображає усі аспекти порушень, які призводять до виникнення конфліктів інтересів: кримінальні, адміністративні, дисциплінарні цивільні.
Чинне українське законодавство, норми якого стосуються конфлікту інтересів у правосудді, значною мірою орієнтоване на світові зразки та імплементацію європейського законодавства, але при цьому слід мати на увазі, що
формальна імплементація навіть найкращих світових практик та механізмів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у правосудді не здатна забезпечити досягнення бажаних успіхів, оскільки лише розуміння суті зазначеної проблеми, а також змісту правосуддя та особливостей його реалізації в наших соціально-правових умовах, дозволять обрати найбільш
відповідні методи та не допустити прогалин чи помилок на цьому шляху.
6. Законодавство України передбачає декілька рівнів механізму врегулювання конфлікту інтересів у правосудді. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 та чинний Закон України «Про запобігання корупції» визначають конфлікт інтересів (чи його види) шляхом протиставлення приватного інтересу суб’єкта його повноваженням. Логічний аналіз наведених визначень вказує на недосконалість їх побудови та неповне розкриття суті. Так, законодавець фактично протиставив приватні інтереси суб’єкта наданим йому службовим повноваженням. Крім того, Законом не було окреслено змісту цих двох складових. Ключовим елементом конфлікту інтересів є приватний інтерес, який вперше отримав своє нормативне визначення. Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, в тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, в тому числі той, що виникає у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Але при цьому слід мати на увазі, що конфлікт інтересів завжди має моральне підґрунтя, а тому його можна розглядати як внутрішньо особистісний конфлікт судді, що виникає через протиріччя між особистісними інтересами та фундаментальними засадами здійснення правосуддя, що в процесі його професійної діяльності може впливати на вчинення або невчинення дій, прийняття рішень, породжуючи недовіру та осуд з боку громадського суспільства. Моральна першооснова, так чи інакше, залежить від рівня моральної культури судді, від його вміння ухвалювати належні моральні, справедливі рішення, що відповідають змісту правосуддя. Внутрішні особистісні переконання, потреби та інтереси, що пов’язані з наявністю в судді корисливого прагнення скористатися владою із порушенням норм професійної етики, є передумовою ситуації конфлікту інтересів.
Повний текст роботи:
#дисертаціїюридичні #профекто #profecto #адвокат #адвокаткиїв #право #суд #судовавлада #правосуддя #соціальнийконфлікт #юридичнийконфлікт #конфліктінтересівуправосудді #чиннезаконодавство#врегулюванняконфліктуінтересів #law #court #judiciaay #justice #socialconflict #legalconflict #conflictofinterestsinjustice #currentlegislation #conflictofinterestsettlement
