Тараскіна Катерина Олександрівна,
Адвокат, юрист
Юридичної компанії «PROFECTO»,
м. Київ
e-mail: kateryna.taraskina@gmail.com
Мета статті: Дослідження практики залишення позовних заяв без руху Господарським судом міста Києва. Пропонується систематизація помилок позивачів при оформленні позову, при дотриманні процедури подання позову в суд.
Ключові слова: залишення без руху позовної заяви, недоліки позовної заяви, систематизація порушень при поданні позову, оцінка доказів судом.
Інформація по наведеним для прикладу справам отримана з Єдиного державного реєстру судових рішень – http://reyestr.court.gov.ua.
Звернення до суду починається зі складення та подання позовної заяви, у якій позивач обґрунтовує свої вимоги. Зазвичай для підготовки та подачі позовної заяви до господарського суду підприємство звертається до юристів чи адвокатів. Однак навіть досвідчені юристи можуть робити помилки при складенні позовної заяви, особливо, якщо юрист не спеціалізується на роботі з господарськими судами.
При складенні позовної заяви необхідно особливу увагу звернути на вимоги до її змісту та документів, що до неї додаються. Недодержання таких вимог є підставою для залишення позовної заяви без руху, що є тимчасовим заходом, проте може мати певні наслідки або просто втратою часу для позивача.
У той же час залишення позову без руху надає можливість позивачу виправити допущені під час складення позовної заяви помилки, що повинно сприяти якісному судовому розгляді.
Аналіз підстав для залишення позовної заяви без руху та судової практики у зазначених питаннях дає можливість для виявлення основних помилок при оформленні та поданні позовної заяви, а також варіантів як їх уникнути.
- Правове регулювання процедури залишення позовної заяви без руху у господарському процесі
Порядок та підстави залишення позовної заяви без руху встановлені у статті 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), відповідно до якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2, 3 вказаної статті визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Не усунення недоліків позовної заяви у визначений судом строк є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
Стаття 162 ГПК України встановлює вимоги до позовної заяви, у тому числі щодо зазначення у ній найменування сторін, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Порядок надсилання копій позовної заяви іншим учасникам справи передбачений статтею 172 ГПК України, згідно якої позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов’язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Статтею 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують : відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Варто зауважити, що наведена норма щодо доказів інколи сприймається суддями занадто буквально, та в ухвалах про залишення без руху зустрічаються вимоги надати певні пояснення або додати документи до відкриття провадження.
З цього приводу висловився Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 у справі №911/1998/19 де зазначив, що: «на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору…».
Таким чином, умовно можна виділити наступні групи порушень, які є підставою для залишення позовної заяви без руху:
- порушення вимог до змісту позовної заяви;
- ненадання разом з позовною документів, на підтвердження повноважень представника, всіх наявних в нього доказів;
- ненадання підтвердження направлення позовної заяви іншим учасникам справи;
- ненадання доказів сплати судового збору.
- Систематизація порушень та практика Господарського суду міста Києва
Лише за перші два місяці 2021 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень налічується понад сімсот ухвал про залишення позовної заяви без руху у справах, які перебувають на розгляді Господарського суду міста Києва.
Для прикладу розглянемо детальніше підстави для залишення позовної заяви без руху, про які зазначають судді в ухвалах.
- Порушення вимог до змісту позовної заяви
Статтею 162 ГПК України визначено необхідний зміст позовної заяви. Відповідно за відсутності перелічених критеріїв суд залишає позовну заяву без руху. Тут можна виділити декілька моментів. А саме :
- Відсутність у позовній заяві інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Як показує практика, зазначена помилка не є поодинокою. Незначний, на перший погляд, пункт може стати на заваді відкриття провадження. Так, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/2732/21 судом встановлено, що позовна заява не відповідає встановленим статтею 162 ГПК України вимогам, оскільки в ній не зазначено інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних документів, які додані до позовної заяви. Відповідно позовну заяву залишено без руху та надано час на усунення недоліків, шляхом подання вказаної інформації.
- Відсутність у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та доказів, які підтверджують обставини.
Тут досить делікатний момент, оскільки визначення «викладу обставин» може бути різним, в залежності від суду. Варто уважно читати ухвалу про залишення позовної заяви без руху, оскільки інколи, посилаючись на зазначені підстави, суд фактично починає оцінювати докази. Наприклад, це може проявлятися, зокрема у наданні оцінці певним доказам як таким, що підтверджують чи спростовують позовні вимоги або наданих доказів для суду недостатньо.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №910/2915/21 суд залишив позовну заяву без руху зазначивши, що позовна заява не місить доказів, якими обґрунтовується сума заборгованості, а лише надано договір та зазначено про існування заборгованості.
- Не зазначення орієнтовного переліку судових витрат. Судові витрати включають в себе витрати на професійну правову допомогу, судовий збір та інші витрати, які позивач очікує понести у зв’язку із розглядом справи. Статтею 124 ГПК України визначено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних витрат, за винятком судового збору. І хоча стягнення цих витрат є правом позивача, однак не зазначення їх у позові є підставою для залишення позовної заяви без руху. Для прикладу, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 № 910/2963/21 зазначено, що в якості усунення недоліків позивачу необхідно у тому числі, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
- Ненадання разом з позовною документів, на підтвердження повноважень представника, всіх наявних в нього доказів
- Не менш істотним недоліком є ненадання документів на підтвердження повноважень представника. Представником може бути адвокат, а при розгляді справ у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність. Юридична особа бере участь у справі через керівника або іншої уповноваженої особи або через представника.
Обов’язково надається підтвердження повноважень представника, це може бути довіреність, ордер (якщо це адвокат). Як приклад, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 у справі №910/333/21 позовну заяву залишено без руху, оскільки належних доказів повноважень адвоката до позовної заяви додано не було, а у наданій довіреності строк повноважень сплив.
- Ненадання разом з позовною заявою усіх наявних доказів. Посилаючись на певні обставини позивач повинен їх обгартувати відповідним доказом. Стаття 73 ГПК України визначає докази, як будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ненадання копії договору, додаткової угоди, специфікації, тощо, може призвести до залишення позовної заяви без руху.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 року у справі №910/2913/21 судом зазначено про доданий договір підряду та до нього позивачем було надано лише додаткову угоду №7 при цьому у банківській гарантії, копія якої була додана до позовної заяви, міститься посилання на додаткову угоду №5, що відсутня у матеріалах позовної заяви як і всі інші Додаткові угоди до договору підряду. На підставі чого позовну заяву залишено без руху.
- Ненадання підтвердження направлення позовної заяви іншим учасникам справи
Неподання разом з позовною заявою доказів направлення її іншим учасникам справи є істотним недоліком, оскільки не отримання відповідачем позовної заяви фактично позбавляє його права на подання відзиву у справі. Належним доказом направлення позовної заяви є опис вкладення у цінний лист та квитанція.
Проте варто зазначити, що опис вкладення у цінний лист сам по собі не може безумовно свідчити про виконання процесуальних вимог, оскільки й тут можливо зробити помилки, такі як :
- надання замість опису вкладення список згрупованих поштових відправлень. Зазначений список не є належним доказом відправлення позовної заяви іншим учасникам, про що зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 у справі №905/2050/20. Судом в ухвалі вказано, що список згрупованих поштових відправлень не є допустимим доказом направлення на адресу відповідача копій позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки він не містить інформації про вміст відправлення та не є розрахунковим документом (касовим чеком, розрахунковою квитанцією тощо), який підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку.
- Не зазначення на описі вкладення номеру відправлення. Без вказаного номеру суд не зможе ідентифікувати вміст листа. Для прикладу ухвала Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 року у справі №910/2867/21, у якій позивач подав опис вкладення без номеру відправлення та суд зазначив, що відсутність номеру відправлення на описі унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами з описом вкладення відповідачу.
- Опис вкладення без перелічених додатків. Інколи сторони подають до суду опис вкладення у цінний лист де зазначається лише назва документа та помітка «з додатками». Проте суд не зможе ідентифікувати такі додатки, їх кількість, що знову матиме наслідком залишення без руху. Наприклад, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 року у справі №910/2887/21 позовну заяву залишено без руху, зазначивши, що з наданого позивачем опису вкладення у цінний лист вбачається, що відповідачу було направлено позовну заяву без зазначення додатків до позову та у суду відсутня можливість встановити чи були направленні відповідачу копії доданих до позовної заяви документів.
- Ненадання доказів сплати судового збору
Судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI). Підставою для залишення позовної заяви без руху є як ненадання підтвердження сплати судового збору так і сплата судового збору не у повному обсязі.
Так ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/2963/21 позовну заяву залишено без руху через сплату судового збору у меншому розмірі, ніж це визначено законодавством. Відповідно варто користуватися актуальною інформацією стосовно ставок судового збору.
- Способи виправлення помилок позивачем
Якщо позовну заяву залишено без руху, то дивлячись на мотиви, з яких виходив суд при постановленні такої ухвали, існує декілька способів виправити помилки:
- усунути недоліки у спосіб, визначений судом в ухвалі – як приклад, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 року у справі №910/2021/21 позовну заяву залишено без руху з підстави неподання позивачем клопотання про залучення про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Після подання відповідного клопотання суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду.
- подати апеляційну скаргу на ухвалу суду – буде ефективним способом у випадку, якщо суд вийшов за межі своїх повноважень або підходить занадто формально до тлумачення норм ГПК України.;
- подати позовну заяву повторно-повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з тим самим позовом. Тому при повторному поданні є можливість випарити недоліки.
Висновок:
Господарський процесуальний кодекс України визначив формальну процедуру подання позову та відкриття провадження. Недотримання сторонами (як позивачем так і судом) визначеної процедури призводить до затягування часу, інколи втраті додаткових коштів позивача та ніяк не сприяє належному захисту прав особи.
Враховуючи, що виконання всіх формальних вимог при поданні позовної заяви у господарський суд є запорукою ефективного захисту прав та інтересів позивача, необхідно суворо дотримуватись визначених вимог та, за необхідності, звертатись до адвокатів, які практикують у господарському процесі.
м. Київ, 04.03.2021
2021.03.04_Відкриття провадження у господарській справі_Тараскіна_КО
