ПАНЧЕНКО ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА
ДИСЕРТАЦІЯ: «КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ»
Висновки (вибране):
1. Запровадження в Україні інституту відповідальності юридичних осіб за вчинений її уповноваженою особою злочин є наслідком намагання України стати повноправним членом європейського співтовариства, що потребувало реформування законодавства у сфері боротьби з корупцією, відмиванням грошей, фінансуванням тероризму, непрозорою фінансовою діяльністю партій. Результатом такої політики держави стало прийняття Закону, який передбачає появу у кримінальному законі, норм що визначають підстави застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та їх види, а у КПК України – відповідної процедури кримінального провадження.
2. Поява у кримінальному судочинстві нових учасників – юридичних осіб (юридичні особи, щодо яких здійснюється кримінальне провадження; потерпілий-юридична особа; третя особа, щодо якої вирішується питання про арешт та ін.) потребує нового наукового погляду на дефініцію «засади кримінального провадження», яка у своїй основі обов’язково має містити констатацію того, що вони є способами захисту прав та відстоювання законних інтересів не тільки людини і громадянина (фізичних осіб), але й юридичних осіб. Наукова ревізія переліку та змісту принципів кримінального процесу з метою надання додаткових гарантій реалізації прав та відстоювання інтересів юридичних осіб – суб’єктів кримінального провадження, дає підстави зробити висновок про доцільність таких законодавчих змін:
а) доповнити перелік осіб, які відносяться до сторони захисту (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України), новим учасником – юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження;
б) доповнити ст. 20 КПК України («Забезпечення права на захист») частиною 5 наступного змісту: «Положення цієї статті застосовуються до юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством»;
в) доповнити главу 2 КПК України засадою «Невтручання у господарські відносини та захист ділової репутації юридичної особи».
3. Критеріями, за якими певне кримінальне провадження має бути віднесене до особливого порядку кримінального провадження (розділ VI КПК України), є: а) особливості суб’єкта, щодо якого здійснюється кримінальне провадження (наявність вікових та психологічних особливостей особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння або злочин; необхідність створення додаткових гарантій захисту певної категорії осіб внаслідок виконуваних ними у державі функцій);
б) специфіка реалізації під час досудового розслідування та судового провадження окремих засад кримінального провадження та загальних положень кримінального права. Такий науковий підхід дає підстави віднести кримінальне провадження щодо юридичної особи до особливих порядків кримінального провадження, визначених у розділі VI КПК України.
4. Предмет доказування у кримінальному провадженні щодо юридичної особи має певну специфіку, яка полягає у тому, що він є спеціальним, оскільки відрізняється змістом та колом обставин, що підлягають доказуванню у цьому виді проваджень, у порівнянні із загальним, визначеним у ст. 91 КПК України, та похідним, оскільки необхідність встановлення обставин, що підлягають доказуванню у досліджуваному виді проваджень, повністю залежить від наявності конкретних ознак кримінального правопорушення в діях уповноваженої фізичної особи та відсутності підстав закриття кримінального провадження щодо неї. У зв’язку з цим, пропонується
на теоретичному рівні розрізняти такий різновид предмету доказування, як «спеціально- похідний», що притаманний кримінальному провадженню щодо юридичної особи.
5. Системний аналіз положень кримінального та кримінального процесуального законодавства дав можливість сформулювати нормативну конструкцію статті, що регламентує предмет доказування у кримінальному провадженні щодо юридичної особи. Вона може бути викладена таким чином: «Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо юридичної особи»
«Під час досудового розслідування та судового розгляду в кримінальному провадженні щодо юридичної особи, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з’ясовуються:
1) організаційно-правова форма юридичної особи;
2) наявність повноважень у особи, яка діяла від імені юридичної особи;
3) обставини, які підтверджують, що уповноважена особа: вчинила злочини, передбачені
пунктом 3 частини 1 статті 963 КК України, від імені юридичної особи; злочини, передбачені пунктом 1, 4 частини 1 статті 963 КК України, від імені та в інтересах юридичної особи; не забезпечила виконання покладених на неї законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь- якого із злочинів, передбачених частиною 2 ст. 963 КК України;
4) ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою злочину, ступінь здійснення злочинного наміру;
5) характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою;
6) вжиті юридичною особою заходи для запобігання кримінального правопорушення і припинення;
7) обставини, що є підставою для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру чи закриття кримінального провадження;
8) майновий стан юридичної особи».
6. Наукова оцінка засобів доказування у кримінальному провадженні щодо юридичної особи дозволила констатувати, що процесуальне положення досліджуваного суб’єкту в частині можливості формувати доказову базу з метою свого захисту не корелює тим правовим наслідками, які можуть очікувати юридичну особу у разі прийняття судом негативного підсумкового рішення. З метою усунення відповідного дисбалансу пропонується, окрім надання юридичній особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, статусу сторони кримінального провадження:
а) передбачити шляхом внесення відповідних змін до абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України право представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій. У разі відмови у задоволені такого клопотання (за виключенням негласних слідчих (розшукових) дій) надати право оскаржувати це слідчому судді;
б) вдосконалити процесуальний статус юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, у процедурі тимчасового доступу до речей і документів (ст. 159 КПК України); залучення експерта та проведення експертизи (ст.ст. 242-245 КПК України); застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження (ст. 333 КПК України);
в) уточнити процесуальне положення представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, у напрямку покладення на нього обов’язку доказування у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України тощо.
7. Матеріальною підставою набуття особою статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, є вручення уповноваженій особі юридичної особи повідомлення про підозру у вчиненні в інтересах такої юридичної особи та/або від її імені злочинів, передбачених ч. 8 ст. 214 КПК України. Процесуальною (формальною) – є повідомлення слідчим, прокурором юридичної особи про внесення відомостей щодо неї до ЄРДР.
8. Правовий зміст ст. 641 КПК України є недосконалими, оскільки:
по-перше, в ній дублюються окремі положення (наприклад, п. 5 ч. 3 та п. 1 ч. 4);
по-друге, норма не охоплює усього комплексу прав, які можуть знадобитися представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, для відстоювання її інтересів під час досудового розслідування та судового провадження;
по-третє, стаття не дає чіткої відповіді на питання, з якого моменту у представника юридичної особи виникають права та обов’язки у кримінальному провадженні.
З метою усунення зазначених недоліків запропонована нова редакцію ст. 641 КПК України.
«Стаття 641. Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
1. Представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи.
2. Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи та документами про знаходження на посаді уповноваженої особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
3. Права та обов’язки представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, виникають з моменту повідомлення юридичної особи про внесення відомостей щодо неї в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
На адресу юридичної особи одночасно з повідомленням надсилається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки її представника.
4. Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, має права, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.
5. Представник юридичної особи зобов’язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю».
9. Аналіз чинного законодавства, що визначає підстави та процедуру накладення арешту на майно юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, зокрема з метою стягнення неправомірної вигоди, дозволяє стверджувати, що накладення арешту на майно юридичної особи з метою його подальшої конфіскації як виду заходу кримінально-правового характеру або стягнення отриманої неправомірної вигоди може мати місце лише у випадку, коли у провадженні вже є такий учасник, як юридична особа, щодо якої здійснюється кримінальне провадження. У чинному кримінальному процесуальному законодавстві відсутня процедура стягнення неправомірної вигоди, у зв’язку з чим запропоновано доповнити КПК України окремою статтею «Відшкодування юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, неправомірної вигоди».
10. Дослідження процедури закінчення досудового розслідування у формі звернення до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні щодо юридичної особи дозволило висловити рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності реалізації її прав на цьому етапі кримінального провадження. Зокрема, запропоновано законодавчо покласти на слідчого, прокурора обов’язок:
а) ознайомлювати представника юридичної особи з матеріалами досудового розслідування;
б) одночасно з переданням обвинувального акта до суду під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
11. Оцінка норм КПК України, які регламентують процедуру судового розгляду у кримінальному провадженні щодо юридичної особи, свідчить, що багато питань, які вирішуються на цій стадії, мають певну специфіку, обумовлену необхідністю вирішувати додаткові у рамках загальної кримінальної процесуальної форми завдання. Зокрема, до них слід віднести: особливості ухвалення вироку; процедуру визначення виду заходів кримінально-правового характеру, що можуть бути застосовані до юридичної особи, та їх міри; можливості укладення угод у кримінальному провадженні щодо юридичної особи.
Повний текст роботи:
http://nauka.nlu.edu.ua/download/diss/Panchenko/d_Panchenko.pdf
#дисертаціїюридичні #профекто #profecto #адвокат #адвокаткиїв #кримінальнеправо #юридичнаособащодоякоїздійснюєтьсякримінальнепровадження #заходикримінально-правовогохарактеру #уповноваженаособа #legalentitywhichissubjecttocriminalproceedings #measurescriminal-law #authorizedperson
