СИСТЕМНЕ ТЛУМАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ


КОХАНЮК ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА

ДИСЕРТАЦІЯ: «СИСТЕМНЕ ТЛУМАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ»

Висновки (вибране):

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі основні висновки, які мають наукове та практичне значення:

1. Як у теорії права, так і у кримінальному законі вагомого значення набуває тлумачення норм права та тлумачення кримінального закону. Серед усіх способів тлумачення норм права, з огляду на системний характер кримінального закону та системи законодавства, значна роль відводиться системному тлумаченню. Використання такого способу не афішують науковці та правозастосувачі, вони використовують його як іманентний вид інтелектуальної діяльності, який не окреслений чітко визначеними правилами та межами застосування. Надалі залишаються дискусійними питання щодо віднесення певних прийомів тлумачення до системного чи інших способів тлумачення, виникають протилежні думки щодо визначення його системних та системоутворюючих зв’язків. Незважаючи на значну кількість публікацій та інших наукових розробок у даному напрямі, правила системного тлумачення кримінального закону так і не були запропоновані, не досліджено їх застосування з урахуванням особливостей законодавства, не розглянуто вплив законів формальної логіки на системне тлумачення кримінального закону, що й спонукало до проведення цього дисертаційного дослідження.

2. За допомогою використання комплексу загальнонаукових та спеціально-наукових методів, застосування яких дало низку теоретичних та практичних результатів, вдалося заповнити існуючу в кримінальному праві прогалину щодо системного тлумачення кримінального закону, його ознак, правил, прийомів та особливостей застосування. Результати дисертаційного дослідження обґрунтовуються різними підходами до науки кримінального права, серед яких основним є системний, та традиційними методами наукового пошуку.

3. З урахуванням запропонованих теорією права та теорією кримінального права понять «тлумачення», «системне тлумачення» та їх ознак проаналізовано ознаки системного тлумачення кримінального закону. Серед установлених виокремлено істотні ознаки системного тлумачення

кримінального закону:

– ті, що характеризують тлумачення кримінального закону як вид родового

поняття «тлумачення»: 1) це інтелектуально-вольова діяльність, 2) що здійснюється відповідними суб’єктами тлумачення, 3) щодо з’ясування (усвідомлення) смислу кримінального закону, 4) щодо роз’яснення смислу кримінального закону в окремих ситуаціях;

– ті, що характеризують кримінальний закон та законодавство як систему: 1) ґрунтується на врахуванні зв’язків кримінального закону, які стали основою системи кримінального закону, 2) ґрунтується на врахуванні зв’язків кримінального закону як підсистеми системи законодавства;

– ті, що визначають системне тлумачення кримінального закону як спосіб його тлумачення (полягає у наявності певних прийомівта правил, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення).

4. На підставі істотних ознак системного способу тлумачення кримінального закону запропоновано визначення цього поняття, а саме: це інтелектуально-вольова діяльність, спрямована на з’ясування (усвідомлення) та (чи) роз’яснення смислу кримінального закону (його окремих приписів), що базується на використанні сукупності прийомів та правил, розроблених на підставі вчення про систему законодавства, врахуванні системоутворюючих та системних зв’язків кримінального закону, а також результати цієї діяльності.

5. Обґрунтовано необхідність урахування під час системного способу тлумачення кримінального закону не лише його системних, а й системоутворюючих зв’язків. Удосконалено механізм розмежування зв’язків кримінального закону на структурні, функціональні та логічні. Запропоновано власну класифікацію вказаних зв’язків, що, серед іншого, може бути використано для розвитку теорії кримінального права.

6. Досліджено прийоми, притаманні системному способу тлумачення кримінального закону, а саме: встановлення місця припису в системі кримінального закону; встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв’язку із приписом, що потребує тлумачення, на основі системоутворюючих зв’язків; встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв’язку із приписом, що потребує тлумачення, на основі системних зв’язків; встановлення юридичної сили всіх приписів, які перебувають у зв’язку із приписом, що потребує тлумачення; зіставлення, порівняння і розмежування

приписів, які перебувають у зв’язку із приписом, що потребує тлумачення.

7. Узагальнено системні та системоутворюючі зв’язки кримінального закону, вплив законів формальної логіки на системний спосіб тлумачення кримінального закону, співвідношення системного тлумачення кримінального закону із логічним, мовним та історичним способами тлумачення. Це дозволило сформулювати такі правила системного тлумачення кримінального закону:

– у разі наявності системоутворюючих і системних зв’язків у приписі кримінального закону, насамперед, слід враховувати його системоутворюючі

зв’язки;

– використовувати системоутворюючі зв’язки слід з урахуванням їх сили;

– використовуючи системоутворюючі зв’язки у системному тлумаченні

кримінального закону, необхідно враховувати те, що переважно термін може мати легальне тлумачення у тому місці, де він вперше вживається;

– у разі використання безпосередніх чи опосередкованих системних зв’язків кримінального закону слід враховувати юридичну силу нормативно- правових актів, які можуть стати підставою для тлумачення і передусім використовувати безпосередні зв’язки;

– якщо у законодавчому акті, який пов’язаний із кримінальним законом системними зв’язками, зазначено, що певні терміни, які використовуються у ньому, тлумачаться таким чином тільки тут, то застосовувати їх у цьому ж значенні до кримінального закону не можна;

– якщо у КК України чітко вказано на необхідність використання зв’язку із певним нормативно-правовим актом, то слід скористатися саме цим

актом, а не іншим, хоч він і перебуває у зв’язку із цією нормою;

– якщо розкриття смислу норми, що потребує тлумачення, міститься у Загальній частині КК України, то її слід використовувати саме у такому

значенні у цілому кримінальному законі або відповідно до вказівки;

– у разі наявності сумнівів щодо правильності викладу норми кримінального закону законодавцем слід опиратись на зміст цієї норми,

закріплений у тексті КК України;

– слід враховувати зв’язки припису кримінального закону, що потребує

тлумачення, із тим нормативно-правовим актом, який діяв на момент чинності припису, що потребує тлумачення;

– у разі використання всіх можливих прийомів та правил системного тлумачення кримінального закону, коли видається, що смисл припису, який потребував тлумачення, є зрозумілим, слід витлумачити його у зв’язку з загальними та спеціальними принципами кримінального закону.

Доведено необхідність офіційного закріплення цих правил нарівні з іншими правилами тлумачення кримінального закону в Загальній частині КК України.

8. Для підвищення якості нормативного регулювання системного тлумачення кримінального закону та тлумачення кримінального закону загалом запропоновано:

8.1. Провести комплекс незалежних експертиз чинного кримінального закону з метою впорядкування його як цілісної системи, а також постатейне дослідження зв’язків кримінального закону та врахування відмінностей або суперечностей шляхом внесення змін до КК України або до нормативно- правового акта, що перебуває з ним у зв’язку залежно від обставин.

8.2. Надати законодавчому сайту Верховної Ради України статусу офіційного джерела з метою спрощення доступу правозастосувачам і науковцям до змін, доповнень до чинного законодавства, а також надання можливості простеження всіх системних зв’язків кримінального закону із цілою системою законодавства та посилання на вказаний сайт під час тлумачення кримінального закону.

8.3. Сформувати загальний термінологічний словник чинного

законодавства, у якому були би вказані всі юридичні терміни та термінологічні звороти із зазначенням джерела їх офіційного закріплення; розмістити вказаний словник на офіційному сайті Верховної Ради України та передбачити врахування у ньому термінів, які ще потребують офіційного визначення.

8.4. Сформулювати загальні правила тлумачення кримінального закону, до переліку яких включити правила системного тлумачення кримінального закону з метою їх подальшого внесення до положень КК України.

9. Узагальнення проведених досліджень дозволяє зауважити, що у майбутньому кримінально-правова наука має зосередитися на дослідженні інших способів тлумачення кримінального закону, узагальненні їх правил та прийомів, закріпленні їх у Кримінальному кодексі України, на формуванні відповідного розділу або статті кримінального закону, де би визначалися терміни кримінального закону. Вважаємо, що врахування цих положень виведе науку кримінального права на якісно вищий щабель розвитку.

#дисертаціїюридичні #профекто #profecto #адвокат #адвокаткиїв #кримінальнеправо #тлумачення

Повний текст роботи:

http://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/218/1/kohanuk%20dus.pdf