• Головна
  • Статті
  • Практика застосування Господарським судом міста Києва ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України для зменшення розміру неустойки

Практика застосування Господарським судом міста Києва ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України для зменшення розміру неустойки

ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИМ СУДОМ МІСТА КИЄВА Ч.3 СТ.551 ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ НЕУСТОЙКИ

Марків Назар Володимирович,

керуючий партнер, адвокат

Юридична компанія «PROFECTO»

e-mail: markiv@ukr.net

 

Мета статті: аналіз судової практики застосування/не застосування господарськими судами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України при зменшенні розміру неустойки.

Ключові слова: розмір неустойки, зменшення за рішенням суду розміру неустойки.

 

Господарський та Цивільний кодекси України (надалі – ГК України та ЦК України) передбачають право судді, під час розгляду справи, зменшувати розмір відповідальності за порушення зобов’язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Це основні матеріальні норми, які регулюють дане питання. Звертаю увагу, що наведені норми не є ідентичними та вводять різні критерії для їх застосування. Зокрема:

  1. ЦК України регулює питання щодо неустойки. В свою чергу ГК України регулює питання щодо штрафних санкцій. Науковці та практика ототожнюють ці поняття, однак така позиція є некоректною. Ці категорії різного порядку та не можуть порівнюватись. Штрафна санкція є різновидом неустойки. Тобто ГК України звузив сферу застосування.
  2. Якщо розглядати питання формально, то санкції, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України не можуть бути зменшені судом, тому що вони не є неустойкою. Принаймні зараз така позиція є у судах.
  3. Відповідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
  4. Підстави для застосування ч.3 ст.551 ЦК України:
    • Значне перевищення розміру неустойки заявленому розміру збитків. Позивачі зазвичай визначають лише неустойку, визначену у договорі. Питання стягнення збитків не є поширеним у господарських спорах, із-за складнощі їх доведення. В свою чергу відповідач не має можливості спростувати чи підтвердити наявність збитків у позивача.
    • Наявності інших обставин, які мають істотне значення. Перелік цих обставин не визначений і не вироблений практикою. В наслідок цього? судді досить обережно використовують це право.
  5. Підстави для застосування ст.233 ГК України:
    • Штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; У суді кредитор (як правило Позивач) не зобов’язаний надавати інформацію про наявність – відсутність збитків.
    • Суд має врахувати: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Господарський суд не має змоги взагалі надати оцінку майновому стану боржника та кредитора. Які «інші інтереси, які заслуговують на увагу» маються на увазі не відомо.

Дослідження критеріїв, коли судді застосували чи не застосували своє право на зменшення неустойки/штрафної санкції, формул обґрунтування рішення суду, які були застосовані останнім, нададуть можливість зробити аналіз, коли слід очікувати зменшення,а коли ні.

Обставини для зменшення неустойки, які зазначали судді:

1.        збитковий характер господарської операції;

2.        відсутність відомостей, що позивач зазнав збитків;

3.        специфіка відносин, які існують на ринку електричної енергії;

4.        відповідач є стратегічно важливим підприємством.

 

Судові рішення Господарського суду міста Києва, де судді зменшили розмір заявленої неустойки/штрафних санкцій у 2020 році

 

№ Номер справи Дата Суддя Критерії для зменшення неустойки/штрафної санкції Розмір зменшення
1. 910/15991/20 24.12.2020 Пукшин Л.Г. …у даній справі слід врахувати неспіврозмірність, яка визначає збитковий характер даних господарських операцій для відповідача в разі задоволення позову, та відсутність будь-яких відомостей з приводу того, що позивач зазнав збитків внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань. зменшення розміру штрафних санкцій на 50% до 48665,98 грн.
2. 910/10023/20 21.12.2020 Грєхова О.А. враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф на суму 588977,03 грн.
3. 905/591/20 18.12.2020 Бондаренко-Легких Г. П. стягнення з відповідача суми штрафних санкцій, що буде для нього посильна з урахуванням збитковості підприємства в 2019 та 2020 роках – є більш ефективним захистом порушених прав позивача, оскільки, стягнення з відповідача суми штрафних санкцій, що є явно неспівмірною з майновим станом відповідача та збитками заподіяних позивачеві діями відповідача (факт відсутності яких судом вище встановлений) не сприяють виконанню завдань господарського судочинства, а у випадку постановлення такого рішення взагалі може мати наслідком не можливість його виконання, окрім того, відповідач визнає факт неналежного виконання зобов`язань та жодним чином не заперечує бажання його сплатити.

За таких обставин, враховуючи очевидну неспівмірність заявленої до стягнення суми санкції у вигляді штрафу з реальним майновим становищем відповідача, та понесених позивачем майнових втрат, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає справедливим обмежити розмір штрафу та задовольнити заяву відповідача про зменшення суми штрафу до 5 % частково, та приходить до висновку про зменшення заявленого до стягнення штрафу на 50% відсотків.

 зменшення суми штрафу на 50% суд вирішив стягнути з відповідача 435228,00 грн. штрафу.
4. 910/9404/20 17.12.2020 Гумега О.В. враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу. зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у сумі 944730,27 грн.
5. 910/15704/20 16.12.2020 Турчин С.О. Оцінюючи наведені заявником доводи щодо наявності підстав для зменшення штрафу, суд зазначає, що Акціонерне товариство “Українська залізниця” є стратегічно важливим підприємством залізничного транспорту, яке здійснює вантажні, пасажирські перевезення, а також перевезення військових пасажирів та перевезення військових вантажів в зону операції об`єднаних сил. В той же час, суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що стягнення з Акціонерного товариства “Українська залізниця” значних сум штрафів загрожує стратегічно важливому товариству зривом плану пасажирських та вантажних перевезень, ремонту рухомого складу та верхньої будови колії на залізницях України, що у свою чергу може призвести до масштабних та незворотних негативних наслідків для держави.

Судом взято до уваги добросовісну поведінку відповідача (зобов`язання з перевезення вантажу залізницею виконано в повному обсязі)

 зменшення розміру штрафних санкцій (штрафу), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 50%., що ставить 316674,15 грн.
6. 910/10621/20 10.12.2020 Удалова О.Г. оскільки графік поставки товару змістився з незалежних від ТОВ «ТД «Промінь» обставин, виходячи з загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, керуючись положеннями ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача за первісним позовом та наявність підстав для зменшення розміру пені на 50% від обґрунтованого розміру до 425 502,90 грн, а також для зменшення розміру штрафу на 50% від обґрунтованого розміру до 460 257,00 грн. зменшення розміру пені на 50% від обґрунтованого розміру до 425 502,90 грн, а також для зменшення розміру штрафу на 50% від обґрунтованого розміру до 460 257,00 грн.
7. 910/9388/20 08.12.2020 Ярмак О.М. виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір заявлених вимог, причини несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача щодо виконання зобов`язання за договором, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені та штрафу та 3% річних на 50%. зменшення, на суму 187  686,28 грн штрафу, 103592,75 грн пені, 11233,39 грн 3% річних.
910/13034/20 03.12.2020 Привалов А.І. враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня на суму 33  246,61 грн та штраф на суму 80  574,82 грн.

Таке зменшення суд першої інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

 зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня на суму 33  246,61 грн та штраф на суму 80  574,82 грн.
8. 910/14134/20 30.11.2020 Гумега О.В. Враховуючи обставини даної справи, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу (368138,24 грн) до 25000,00 грн та зменшення заявленої до стягнення суми пені (127776,27 грн) до 80000,00 грн.

Таке зменшення суд першої інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

 зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу (368138,24 грн) до 25000,00 грн та зменшення заявленої до стягнення суми пені (127776,27 грн) до 80000,00 грн.
9. 910/13931/20 26.11.2020 Морозов С.М. Вирішуючи питання про зменшення нарахованої відповідачу пені, суд виходить з того, що оплата вартості послуг теплопостачання була здійснена в повному об`ємі та матеріали справи не містять доказів понесення позивачем реальних збитків, пов`язаних з простроченням оплати наданих послуг. зменшення нарахованого розміру пені  (28 081,95 грн.) до 90%, тобто до 2808,20 грн.
10. 910/14017/20 13.11.2020 Алєєва І.В. Відповідач не є фактичним споживачем теплової енергії, а заборгованість за спожиту теплову енергію виникла у зв`язку з несплатою відповідачу коштів споживачами (співвласниками багатоквартирного будинку); відповідач добровільно виконав свої зобов`язання за Договором щодо сплати основної заборгованості в повному обсязі; відповідач є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Крім того, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (підпункт 4 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»).

 зменшення розміру пені з 14 882, 91 грн. до 3000, 00 грн.
11. 910/4271/20 20.10.2020 Морозов С.М. поставка продукції була здійснена в повному об`ємі згідно специфікації до Договору та матеріали справи не містять доказів понесення позивачем за первісним позовом реальних збитків, пов`язаних з простроченням поставки продукції. зменшення нарахованого розміру пені (30270,47 грн.) до 50%, тобто до 15135,23 грн.
12. 910/18677/19 22.09.2020 Борисенко І.І. відповідач є державним підприємством, метою діяльності якої є створення умов для надійного та ефективного функціонування і розвитку вугільної галузі, забезпечення економічної, енергетичної безпеки держави та управління державним майном, залучення інвестицій, отримання прибутку.

Одночасно, судом встановлено, що відповідачем, в межах виконавчого провадження №55994967 здійснюється поступово погашення частини заборгованості за кредитним договором та при цьому позивачем не надано доказів понесення збитків, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.

 зменшити розмір пені за кредитом на 50% – до 568197971,27 грн. та пені за відсотками на 50% – до 223092783,46 грн.
13. 910/6573/20 28.07.2020 Ковтун С.А. Відповідач вважає, що несвоєчасне постачання зумовлене обставинами, які мають істотне значення. Такою обставиною є порушення строків постачання товариством з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Тексіка» трикотажної сітки, яка використовується для виготовлення жилетів. У зв`язку з цим відповідач вважає, що має місце випадок (казус), за наслідки якого ніхто не відповідає.

Оцінюючи доводи відповідача, суд виходячи з вищевказаного права, вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 30% від заявлених до стягнення сум.

 зменшити розмір пені та штрафу на 30 % від заявлених до стягнення сум: з 134889,28  грн. до 94422,5 грн. пені та з 98939,83 грн. до 69257,88 грн. штрафу відповідно

 

 

Обставини, які не було враховано судом:

1.          залізнична мережа находиться в зоні АТО;

2.          скрутне матеріальне становище (не доведено);

3.          відповідач не довів наявності виняткових обставин;

4.          факт відсутності збитків у позивача не є підставою для зменшення відповідальності відповідача;

5.        не надано доказів винятковості випадку.

 

Судові рішення Господарського суду міста Києва, де судді відмовили у зменшенні розміру заявленої неустойки/штрафних санкцій у 2020 році

 

№ Номер справи Дата Суддя Обґрунтування відмови суду зменшити розмір неустойки/штрафної санкції
1 910/10479/20 15.01.2021 Мандриченко О.В. У обґрунтування заяви про зменшення розміру штрафу відповідач посилається на те, що Регіональна філія “Донецька залізниця” АТ “Укрзалізниця”, яка обслуговує позивача, та майже уся залізнична мережа вказаної філії знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що значно ускладнює транспортне сполучення, та, як наслідок, спричиняє несвоєчасну доставку вантажу.

З цього приводу суд зазначає, що регіональна філія відповідача, здійснюючи перевезення та будучи обізнаною із обставинами, що можуть вплинути на затримку перевезення вантажу (вагонів), могла врахувати такі обставини при плануванні обсягів обслуговування вантажів на відповідних під`їздних шляхах та уникнути прострочення зобов`язання.
2 910/17516/20 13.01.2021 Чинчин О.В. Оцінюючи наявні матеріали справи, Суд зазначає, що Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, а тому заява Акціонерного товариства “Українська залізниця» про зменшення розміру штрафних санкцій до 10% від суми позову – 2 000 грн. 90 коп. задоволенню не підлягає.
3 910/11676/20 12.01.2021 Головіна К.І. У обґрунтування заяви про зменшення розміру штрафу відповідач посилається на те, що Регіональна філія “Донецька залізниця” АТ “Укрзалізниця”, яка обслуговує позивача, та майже уся залізнична мережа вказаної філії знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що значно ускладнює транспортне сполучення, та, як наслідок, спричиняє несвоєчасну доставку вантажу.

З цього приводу суд зазначає, що регіональна філія відповідача, здійснюючи перевезення та будучи обізнаною із обставинами, що можуть вплинути на затримку перевезення вантажу (вагонів), могла врахувати такі обставини при плануванні обсягів обслуговування вантажів на відповідних під`їздних шляхах та уникнути прострочення зобов`язання.

Також відповідач не надав доказів щодо існування інших причин, що слугували порушенню термінів доставки вантажу за відсутності вини залізниці.

Стосовно звіту Регіональної філії “Донецька залізниця” АТ “Укрзалізниця” за І квартал 2020 року, який на думку відповідача свідчить про понесення значних збитків залізницею, то суд зазначає, що цей звіт стосується діяльності певної регіональної філії, яка не є юридичною особою, при цьому заходи відповідальності за допущені порушення взятих зобов`язань застосовуються до головного підприємства (АТ “Укрзалізниця”).

Отже, суд вважає, що відповідач не довів поважності причин невиконання зобов`язання з урахуванням інтересів обох сторін, наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій; не навів доводів щодо неспівмірності штрафу розмірам збитків позивача, заінтересованості кредитора (позивача) у стягненні штрафу. У той час, як правопорушення зазначеного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку АТ “Укрзалізниця” не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать численні судові спори з подібних правовідносин між тими самими сторонами.
4 910/15573/20 29.12.2020 Чебікіна С.О. Проте, відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що визначені у вказаних приписах ст. 233 ГК України та ст. 551 Цивільного кодексу України з наявністю яких законодавець пов`язав виникнення підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом, а тому у задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми штрафу судом відмовлено.
5 910/15990/20 17.12.2020 Сівакова В.В. Суд вважає, що сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов`язку не може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Крім цього, карантин на усій території України установлено з 12.03.2020 згідно  постанови Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої 11.03.2020, тоді як заборгованість виникла у листопаді 2019 року.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення їх розміру.
6 910/14733/20 15.12.2020 Сташків Р.Б. Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи Відповідача, суд зазначає, що Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, а тому заява Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України задоволенню не підлягає.
7 910/14369/20 09.12.2020 Щербакова С.О. Однак відповідач не обґрунтував винятковість випадку у спірних правовідносинах сторін щодо обставин, які спричинили порушення строків встановлених договором, а саме п. 4.3 в частині оплати наданих послуг та не звільняють відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

В даному випадку суд враховує, що сума пені за несвоєчасну оплату наданих послуг не є значною чи надмірно великою, виходячи із загальної ціни договору та часу прострочення оплати наданих послуг.
8 910/14221/20 09.12.2020 Чебікіна С.О. відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що визначені у вказаних приписах ст. 233 ГК України та з наявністю яких законодавець пов`язав виникнення підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом, а тому у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід відмовити.
9 910/11629/20 07.12.2020 Смирнова О.В. Приватне підприємство “Торговий дім Поляков” просило стягнути з відповідача 8606,15 грн 17% річних та 91321,51 грн 0,5% за користування чужими грошовими коштами за загальний період прострочення з 12.10.2019 по 20.07.2020.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені), у зв`язку з чим клопотання відповідача про зменшення належного до сплати розміру штрафних санкцій судом відхиляється.

 

Окремі спостереження щодо практики застосування суддями ч.3 ст.551 ЦК України:

  1. У суддів відсутні єдині критерії, за якими судді приймають рішення про зменшення розміру неустойки. За окремими суддями спостерігається використання шаблонних формулювань, які без змін зазначаються у рішеннях.
  2. У рішеннях судді не зазначають чітких підстав. Не є конкретизованими посилання типу:
  • збитковий характер господарської операції. В рішенні суд не наводить жодного розрахунку збитковості.
  • відсутність відомостей, що позивач зазнав збитків. Не надання позивачем інформації про наявність збитків суд використовує на користь відповідача.
  • специфіка відносин, які існують на ринку електричної енергії. Взагалі жодного слова не зазначено в чому є специфіка і як саме.
  • відповідач є стратегічно важливим підприємством. В господарських відносинах всі суб’єкти відносин є рівними. Фактично відбулося порушення рівності сторін.
  1. Частина суддів Господарського суду міста Києва взагалі не практикує застосування ч.3 ст.551 ЦК України.
  2. Розмір зменшення неустойки суддями не обґрунтовується жодного разу. Лише зазначається розмір. Жодних методик чи математичного обґрунтування не має.
  3. Питання збитків позивача судами не аналізувалось жодного разу.
  4. Відмовляючи у застосуванні ч.3 ст.551 ЦК України суди зазнають не передбачені законодавством умови, а саме:
  • відповідач не довів наявності виняткових обставин;
  • не надано доказів винятковості випадку.

Проаналізувавши практику застосування судами ч.3 ст.551 ЦК України, можна зробити висновок, що судді дуже обережно взагалі застосовують це право. Простежується тенденція щодо спроб застосування судом не передбачених кодексом умов, надання переваги державним підприємствам, застосування формальних підстав для відхилення та відсутність будь-якого розрахунку розміру зменшення відповідальності.

м. Київ, 22.02.2021

2021.02.22_стаття 551_ЦК_ч_3_зменшення неустойки_Марків_НВ