ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФРАНЧАЙЗИНГОВИХ ВІДНОСИН В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ


КОСІНОВА ДАРИНА СТАНІСЛАВІВНА

ДИСЕРТАЦІЯ: «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФРАНЧАЙЗИНГОВИХ ВІДНОСИН В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ»

Висновки (вибране):

1. Франчайзинг узагалі та міжнародний франчайзинг зокрема у своєму розвитку пройшов кілька етапів, набуваючи тих чи інших ознак і модифікаційних форм правового регулювання, з яких доцільно виділити чотири:
1) етап зародження франчайзингових відносин (середньовіччя – ХІХ ст.);

2) етап імплементації франчайзингових відносин у діяльність компаній (ХІХ ст. – початок ХХ ст.);

3) етап запровадження бізнес-франшиз у діяльність компаній (початок ХХ ст. – 70-ті роки ХХ ст.);

4) етап нормативно- правового забезпечення сучасних відносин франчайзингу (друга половина ХХ ст. – дотепер).
В основу періодизації покладено історичні процеси двох різних правових систем – континентального та загального права.

2.З’ясовано, що для доктрини й законодавства у сфері правової регламентації франчайзингових відносин сьогодення характерною ознакою є його фрагментарність, фактична відсутність спеціальних нормативно- правових актів (законів про франчайзинг), досить слабке інструментальне наповнення вже існуючих актів конструкціями уніфікованих матеріально- правових і колізійних норм, що регулюють відносини франчайзингу (міжнародного франчайзингу). За таких умов сторони звертаються до актів, типових контрактів, рекомендацій, ухвалених міжнародними економічними та іншими неурядовими організаціями, асоціаціями, федераціями, що відображають загальні принципи права чи правові звичаї.

3. Удосконалено визначення поняття «відносини міжнародного франчайзингу» – це зовнішньоекономічні відносини між суб’єктами підприємницької діяльності, що опосередковуються договором міжнародного франчайзингу та відповідають таким умовам: а) сторони відносин пов’язані з правовими системами двох і більше держав; б) комерційні підприємства сторін перебувають на територіях різних державах; в) або є інші підстави вважати, що договір міжнародного франчайзингу має правовий зв’язок більш ніж з однією державою; г) об’єкт правовідносин має міжнародний характер і саме тому передбачає особливе правове регулювання вибору права, застосованого до цих договірних відносин; ґ) предмет діяльності полягає для франчайзера в збільшенні своєї присутності на ринку іншої держави задля акумуляції прибутку, який отримує франчайзі, а для франчайзі – в отриманні та збільшенні прибутку через доступ до технології франчайзера; д) франчайзер надає франчайзі право користування комплексом належних франчайзеру виключних прав на результати інтелектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації в обмін на фінансову винагороду або плату з метою продажу товарів або надання послуг франчайзера відповідно до умов договору міжнародного франчайзингу .

4. Доведено, що, зважаючи на широке та вузьке розуміння поняття міжнародного франчайзингу, необхідно розробити уніфікований підхід до термінологічного його визначення, яке пропонується сформулювати таким чином: міжнародний франчайзинг – це система зовнішньоекономічних відносин, яка має переддоговірний, договірний та постдоговірний етапи і в якій франчайзер надає франчайзі право користування комплексом належних йому виключних прав на результати інтелектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації в обмін на пряму або непряму фінансову винагороду з метою продажу продукту або надання послуг франчайзера на визначених у договорі міжнародного франчайзингу умовах, при цьому його сторони є суб’єктами підприємництва, основним місцем діяльності яких є різні держави, або є інші підстави вважати, що цей договір має правовий зв’язок більш ніж з однією країною.

5. Сформульовано поняття договору міжнародного франчайзингу, який слід розуміти як зовнішньоекономічний договір (контракт), сторони якого є суб’єктами підприємницької діяльності, пов’язані з правовими системами двох чи більше держав правом, що було обрано ними як застосовне в договорі, чи правом, визначеним законодавцем, у разі відсутності вибору права сторонами договору, чи правом найбільш тісного зв’язку з договором, домовились про платне передання комплексу виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності та об’єкти індивідуалізації товарів і послуг правоволодільця, включаючи захищені й незахищені об’єкти інтелектуальної власності, на певний строк для збільшення франчайзером своєї присутності на ринку іншої держави шляхом продажу продукту / надання послуг/ виробництва товарів за технологією франчайзера, на визначених у договорі умовах.

6. З’ясовано, що до істотних умов договору міжнародного франчайзингу слід відносити:
1) істотні умови, притаманні всім зовнішньоекономічним договорам (контрактам);
2) кваліфікуючі істотні умови, що відрізняють договір міжнародного франчайзингу від схожих договорів (предмет договору, основні права й обов’язки сторін (договірні та постдоговірні)) про сприяння франчайзі з боку франчайзера в організації та веденні справи; особливості виплати винагороди франчайзеру, про контроль якості товарів (робіт, послуг), щодо збереження конфіденційності, обмеження конкуренції, переважне право франчайзі на укладення нового договору, обов’язки сторін після закінчення / розірвання договору);
3) додаткові істотні умови, що випливають із виду договору міжнародного франчайзингу (ексклюзивність, визначення території).

7. З урахуванням особливостей правової природи міжнародного франчайзингу аргументовано необхідність виокремлення трьох етапів укладання договору міжнародного франчайзингу:
1) звернення франчайзі із пропозицією та розкриття франчайзером інформації про франшизу;
2) формування франчайзером та франчайзі змісту договору (не стосується ситуацій, коли це питання вирішене на першому етапі в разі, якщо інформація про франшизу є обов’язком франчайзера, передбаченим національним законодавством) з урахуванням особливостей національного законодавства (передусім щодо істотних умов, визначених у законі) учасників цих відносин;
3) укладання договору міжнародного франчайзингу.

8. З’ясовано, що відносини міжнародного франчайзингу відповідають чотирьом етапам становлення та функціонування:
1) відносини зі звернення франчайзі із пропозицією та розкриття франчайзером інформації про франшизу;
2)відносини з формування франчайзером і франчайзі змісту майбутнього договору франчайзингу;
3) відносини з укладання договору міжнародного франчайзингу та його припинення;
4) постдоговірні відносини, що передбачають наявність обов’язків сторін після закінчення строку дії договору франчайзингу.

9. Обґрунтовано доцільність виокремлення трьох видів відповідальності сторін у франчайзингових відносинах – переддоговірного, договірного та постдоговірного етапів, з’ясовано особливості правової природи переддоговірної, договірної та постдоговірної відповідальності.

10. Доведено, що для дієвого матеріально-правового регулювання відносин міжнародного франчайзингу необхідно розробити та доповнити проект Закону України «Про франчайзинг» спеціальним розділом «Міжнародний франчайзинг», що за своєю правовою природою міститиме матеріально-правові норми, у зв’язку із цим запропоновано таку структуру розділу проекту закону:

Стаття 1. Вимоги до розкриття інформації. У статті будуть визначені обов’язки сторін на переддоговірному етапі, включаючи перелік видів інформації, що підлягає розкриттю, строки та вимоги щодо нерозголошення.

Стаття 2. Істотні умови договору міжнародного франчайзингу. Стаття має містити істотні умови, характерні для зовнішньоекономічних договорів, та спеціальні умови договору франчайзингу.

Стаття 3. Права та обов’язки сторін. Норма має розкривати як договірні, так і постдоговірні права та обов’язки.

Стаття 4. Відповідальність сторін. У цій статті мають бути визначені види відповідальності на кожному з етапів франчайзингових відносин, у тому числі й у разі розголошення інформації на переддоговірному етапі.

11. Обґрунтовано доцільність запровадження в законодавство України спеціальної колізійної прив’язки до права, яке застосовується до договору за відсутності згоди сторін про вибір права, у зв’язку із цим запропоновано доповнити статтю 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» пунктом 24 у такій редакції: «франчайзі – за договором франчайзингу».

Повний текст роботи:
https://drive.google.com/file/d/1hA2U_WGzJ3h-jnQXkF5qqZRojz-G19Hm/view

#дисертаціїюридичні #профекто #profecto #адвокат #адвокаткиїв#міжнароднийфранчайзинг #відносиниміжнародногофранчайзингу #договірміжнародногофранчайзингу #франшиза #франчайзер #франчайзі #переддоговірнавідповідальність #договірнавідповідальність #постдоговірнавідповідальність #матеріально-правоверегулювання #колізійно-правоверегулювання #internationalfranchising #internationalfranchisingrelations #internationalfranchisingagreement #franchise #franchisor #franchisee #pre-contractualliability #contractualliability #post-contractualliability #substantivelegalregulation #conflict-of-lawregulation