Тараскіна Катерина Олександрівна,
Адвокат, юрист
Юридичної компанії «PROFECTO»,
м. Київ
e-mail: kateryna.taraskina@gmail.com
Мета статті: Дослідження та порівняння судової практики при затвердженні господарськими судами мирових угод в процесі виконання рішення.
Ключові слова: мирова угода в процесі виконання, відмова у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення, державний, приватний виконавець.
Інформація по наведеним для прикладу справам отримана з Єдиного державного реєстру судових рішень – http://reyestr.court.gov.ua.
- Правове регулювання процедури подання та затвердження мирової угоди в процесі виконання
Укладення між сторонами мирової угоди у процесі виконання є правом сторін виконавчого провадження та передбачене частиною 2 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
У свою чергу, затвердження мирової угоди судом має наслідком закінчення виконавчого провадження відповідно до статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
За своїм змістом мирова угода – це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити (ухвала Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/3245/13).
Згідно з частинами 1, 2 статті 330 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Частиною 2 статті 192 ГПК України визначено, що сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Таким чином, процедура подання мирової угоди у процесі виконання рішення для її затвердження судом дещо відрізняється від затвердження мирової угоди під час розгляду справи судом, що пов’язано із наявністю відкритого виконавчого провадження на момент подання мирової угоди.
Аналіз судової практики у зазначених питання допоможе виокремити помилки при поданні мирової угоди в процесі виконання для затвердження судом.
- Порушення процедури подання мирової угоди та судова практика з зазначених питань
Під порушенням процедури подання мирової угоди маємо на увазі подання безпосередньо мирової угоди для затвердження до суду, а не через приватного або державного виконавця. Як вбачається з практики, така помилка може призвести до відмови судом у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди.
Наприклад, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі №910/6430/19 відмовлено у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди. Суд мотивував відмову тим, що заявником не дотримано вимог частини 1 статті 330 Господарського процесуального кодексу України та не подано заяву про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/6430/19 державному або приватному виконавцеві, подавши таку заяву безпосередньо до Господарського суду міста Києва.
За таких обставин, навіть за відповідності змісту заяви про затвердження мирової угоди у процесі виконання визначеним вимогам ГПК України, подача її безпосередньо до суду створює чималі труднощі. Якщо сторони досягли певної згоди то порушення процедури подання мирової угоди буде марнуванням часу та може створити додаткові незручності, оскільки виконавче провадження й надалі буде здійснюватися.
Натомість в ухвалі Господарського суд Київської області від 06.10.2020 у справі №904/36/19 не дивлячись на те, що на момент звернення сторін до суду було відкрито виконавче провадження у справі, суд з посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначив, що вважає за можливе розглянути означену заяву, що була спільно подана сторонами безпосередньо до суду, не припускаючись надмірного формалізму, з метою недопущення порушення права учасників справи на доступ до правосуддя, реалізація якого (в означеній справі – затвердження мирової угоди між ними), залежить від дотримання виконавцем норм закону щодо передачі їх заяви до суду.
Тобто, наявність відкритого виконавчого провадження у даній справі не стала перешкодою для затвердження мирової угоди всупереч процедури її подання.
Щодо подання до суду мирової угоди для затвердження без пред’явлення виконавчого документа для виконання, то тут суди приймають до уваги відсутність доказів зазначеного та пояснення сторін. Так в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16092/19 судом зазначено, що після прийняття рішення у справі сторонами подано спільну письмову заяву про затвердження мирової угоди, яка стосується лише прав та обов`язків сторін щодо предмету позову. При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження пред`явлення позивачем (стягувачем) виконавчого документу в даній справі до примусового виконання та відкриття відповідного виконавчого провадження.
Однак, існує й інша практика, за якої судом залишено без розгляду заяву про затвердження мирової угоди за відсутності доказів відкриття виконавчого провадження. Так ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у праві № 910/16100/19 заяву сторін про затвердження мирової угоди повернуто без розгляду. Суд виходив із того, що заява подана вже після ухвалення судового рішення, тобто на стадії його виконання. А також зазначено, що заявниками порушено положення ч.1 ст. 330 Господарського процесуального кодексу України та не подано заяву про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення державному або приватному виконавцеві. На підставі зазначеного заяву повернуто без розгляду.
Висновок: Процедура затвердження мирової угоди визначена Господарським процесуальним кодексом України та має певні особливості, в залежності від того, на якій стадії мирова угода затверджується. Наслідком порушення зазначеної процедури може бути відмова суду у задоволенні заяви.
Для того, щоб якнайшвидше затвердити мирову угоду та почати її виконання, необхідно правильно скласти мирову угоду, а також подати її на затвердження у відповідності до Господарського процесуального кодексу України. Радимо за необхідності звертатись до досвідчених адвокатів, які мають практику у подібних питаннях.
м. Київ, 09.03.2021
2021.03.09_Помилки при затвердженні мирової угоди_Тараскіна_КО
